Словник синонімів української мови. 2014.
доброзичливий — а, е. Який бажає, зичить людям добра, співчутливо ставиться до інших, дбає, піклується про них. || Який виражає добре ставлення, прихильність, приязнь і т. ін. || В основі якого лежить бажання зробити кому небудь добро, принести користь і т. ін … Український тлумачний словник
доброзичливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
демон — а, ч. 1) У давньогрецькій міфології – нижче божество, злий дух або чорт, інколи доброзичливий до людей. 2) У християнстві – злий дух, диявол. 3) перен. Уособлення якого небудь пороку, пристрасті і т. ін. Демон непокори … Український тлумачний словник
добрий — а, е. 1) Який доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей; доброзичливий; прот. лихий, поганий. || до кого і без додатка. Привітний, лагідний у взаєминах. || у знач. ім. до/брий, рого, ч. Той, хто доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до… … Український тлумачний словник
доброзичливість — вості, ж. Абстр. ім. до доброзичливий … Український тлумачний словник
доброзичливо — Присл. до доброзичливий … Український тлумачний словник
доброзичний — а, е, рідко. Те саме, що доброзичливий … Український тлумачний словник
ельф — а, ч. У старогерманській міфології – доброзичливий дух природи, який нібито жив у повітрі, землі, горах і т. ін … Український тлумачний словник
похвала — и/, ж. 1) Гарний, доброзичливий відгук про кого , що небудь; схвалення. 2) заст. Слава, гордість. 3) церк. Субота п ятого тижня великого посту … Український тлумачний словник
приязний — а, е. Який виявляє приязнь, дружню прихильність, симпатію до кого небудь; дружелюбний, привітний. || Доброзичливий, дружній (про почуття, стосунки і т. ін.). || Який приносить задоволення; приємний … Український тлумачний словник
